так вот

от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!

* * *

саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.

* * *

заключ. союз-нрч. (следовательно) отже, то, (так вот) отож, так от, (значит) значить, (вот) ось, от; срвн. Следовательно. [Отже визвольна ідея повинна стати за основу всякій літературі (Єфр.)]. Итак вы согласны на это, с этим? - то ви згодні на це, з цим? Итак дело проиграно - отже (так от) справу програно. Итак он умер - отже (так от) він помер.

* * *

1) (в значении: "в том-то и дело", "вот именно") ото́ ж то

2) (при восклицании в значении: "вот уж") ото́, от

3) (в значении: "так вот почему") то-то

междом. и част.

1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;

2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;

3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;

4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];

5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];

6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];

7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;

8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;

9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];

10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].

* * *

1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

2) (част.: неужели) ну

3) (част.: давай) ну, дава́й; и

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1) (счётная цыфра) нумер (-ра; мн. -мери, -рів), (число) число, (сокр.) №, Ч°. [Давши відбитки своїх пальців і довідавшись, за яким нумером ці відбитки заведено до списків, вони… (Велз). Будинок число (реже нумер) вісім (Київ). Ваші кімнати не тут: квартал Гайбері, Дев'яносто сьома вулиця, число дві тисячі сімнадцять (Велз)]. Бумага -мер пятый - папір нумер п'ятий. -мер входящий, исходящий - вступне, вихідне число, вступний, вихідний нумер. -мер газеты, журнала - число (редко нумер) газети (часопису), журнала. [Перше число тижневика «Рідний Край» (Р. Край). В найближчому числі журнала «Критика» (Критика). Новий нумер газети (Франко)]. -мер по журналу (канцел.) - журнальний нумер. -мер галош, перчаток - нумер калош (гальош), рукавичок. Личный -мер - особистий нумер. -мер порядковый - порядковий (рядовий) нумер, порядкове (рядове) число. По порядку -ров - за порядком нумерів, за чергою. Счастливый -мер - щасливий нумер, щасливе число. За -ром четвёртым - під нумером (числом) четвертим, число четверте, нумер четвертий;

2) (программы, в концерте и т. п.) номер, число. [Сьогодні «Смертний номер» (Кіноафіша)]. Лучший -мер представления - найкращий номер (найкраща частина, найкраще місце) вистави (у виставі). Сольный -мер - сольо, сольовий номер, (зап.) односпів (-ву). Вот так -мер! - от так штука! оце так рахуба! Этот -мер не пройдёт - цей номер не пройде (не перейде); цієї не поспіваєш!;

3) (в гостинице) кімната, номер (-ра). [Найняв кімнату (номер) в готелі (Київ). Кімнати в готелі були високі (Кінець Неволі)]. -ра для приезжающих - кімнати (номери) для приїжджих.

* * *

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1) (1/60 градуса) мінута;

2) (1/60 часа) хвилина, мінута. [Кожна година ділиться на шістдесят хвилин (Герин.)]. Пять -нут десятого - п'ять хвилин на десяту или п'ять хвилин по дев'ятій. Без десяти (-нут) восемь - за десять хвилин восьма. Поезд отходит в восемь без десяти (-нут) - поїзд рушає (іде, піде) за десять хвилин до восьмої;

3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) - хвилина, хвилинка, (зап.) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту - цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту - тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал - я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) - за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты - в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту - в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти - у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) - зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту - що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та - мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету - кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку - на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку - не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту - кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту - за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка - вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной - нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) - нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты - робити що вільними хвилинами.

* * *

1) ( мера времени) хвили́на; ( короткий промежуток времени) часи́на, уменьш.-ласк. часи́нка

2) ( часть градуса) міну́та

I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.

II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.

II. Мочь, глаг. -

1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];

2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).

* * *

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

попасться

1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);

2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.

* * *

несов.; сов. - поп`асться

1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити

2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися

3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

довгий, (ум. довгенький, довгесенький; ув. довженний, довжелезний, довжезний). [Довгі літа. Не за довгий час це й сталося]. Довольно долгое время - чималий час. [Чималий час сиділи ми там - більше місяця (М. Вовч.)]. Более долгий - довший, ум. довшенький. Довольно долгий - довгенький, подовгий. Отложить в долгий ящик - одсунути на безрік. Вот и вся не долга - оце й усе, оце й по всьому. Ехать на долгих - їхати тими самими кіньми, їхати не міняючи коней. Долго - довго (ум. довгенько; ув. довг[ж]енно), довгий час. Дольше - довше, довшенько. Так долго - так довго, такі віки. Как бы долго ни - хоч-би як довго. Долго ли, коротко ли - чи довго, чи не довго. Приказал долго жить - казав довго жити, зійшов з цього світу.

* * *